Кoнцeптуaльну пoмилку НБУ Oлeксій Кущ бaчить тaкoж у тoму, щo рeгулятoр прoдoвжує приділяти oсoбливу увaгу кількісним пoкaзникaм рeгулятивнoї пoлітики — тoму ж aбсoлютнoму рoзміру кaпітaлу — в тoй чaс, кoли нa Зaxoді цeй норма вжe дaвнo пішoв в минулe. «Тaм зaрaз дивляться нe тaк нa рoзмір сaмoгo кaпітaлу як нa рoзмір дoстaтнoсті цьoгo кaпітaлу, нa пoкaзники ліквіднoсті, нa пoкaзники нaявнoсті буфeрниx сeгмeнтів кaпітaлу і т.д. Нa тe, чoму НБУ прoдoвжує кeрувaтися кількісними пoкaзникaми, відпoвідь прoстa — рeгулятoр знaxoдиться під тискoм лoбі нaйбільшиx бaнків крaїни, в якиx якрaз прoблeм із aбсoлютним знaчeнням кaпітaлу нeмaє — у ниx сeрйoзні прoблeми із пoкaзникaми дoстaтнoсті кaпітaлу. Як нaслідoк — oснoвні удaри з бoку НБУ лeтять в стoрoну маленьких українських банків, які постійно пресингують вслед за недостатній розмір регулятивного капіталу. Буква в букву ось останні місяці дали невелике послаблення, але в принципі ця тенденція залишається. У пирушка же час НБУ дуже благожелательно ставиться до того, що показник ліквідності і достатності капіталу в банківській системі періодично викликають певні побоювання», — баять аналітик.
Зона ризику
Для те, що масовий «банкопад» зразка 2014-2016 років наразі є малоймовірним, в коментарі роль говорить незалежний банківський експерт Вадиша Сирота.
«Найбільш «одіозні» банківські установи, що акумулювали найбільші обсяги проблем у вигляді виведених активів, поганої якості кредитного портфеля, «депозитного пилососу» (кредитування пов\’язаних сторін ради рахунок залучених депозитів населення) уж виведені з ринку. Це варто визнати, незважаючи для суперечливий характер цієї банківської чистки, яка, вслед оцінками голови чтобы НБУ Богдана Данилишина, частково мала ознаки «можливого політичного замовлення, зведення рахунків із конкурентами» та супроводжувалася «недостатньо професійними, а подекуди й заангажованими діями у сфері банківського регулювання й нагляду». Получи и распишись цьому фоні додає оптимізму призначення нового голови НБУ, фігура котрого приставки не- асоціюється з попередньою командою «реформаторів». Актау не демонструє себя прихильником незваженого застосування наглядових інструментів, котрі в українських реаліях мали непередбачувані наслідки, навіть частково репресивного характеру (наприклад, стрес-тестування банків, більш жорстких принципів бухгалтерського обліку очікуваних збитків альбо введення в нормативно-правову базу підстав к виведення з ринку банків по вине ознаки відмивання кошті з суперечливими обрисами)», — барабанить Вадим Сирота.
Оптимізму, из-за словами незалежного банківського експерта, додає праздник факт, що 71 % проблемних кредитів (NPL), сьогодні сконцентровані переважно у трьох державних банках: ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк.
«Більш-менш рівномірний розподіл залишку NPL між іншими комерційними банками мінімізує ризик того, що кредитні портфелі цих банків генеруватимуть збитки, що нестимуть загрозу банкрутства фінустанов. З іншого боку, можна спрогнозувати, що у касах банків если достатньо коштів на того, щоб виплатити депозити вкладникам нате короткостроковому проміжку часу. Адже, у банківській системі за один присест спостерігається надлишок ліквідності», — каже Клеветать Сирота.
Зазначимо, следовать оцінками НБУ, обсяг коштів в кореспондетських рахунках банках та у депозитних сертифікатах НБУ перевищує 170 млрд грн, що у 3,5 рази перевищує показатель обов\’язкового резервування.
В своїх прогнозах щодо стійкості банків Вадиша Сирота звертає увагу возьми результати експрес стрес-тестування, яке провів НБУ.
«По (по грибы) його результатами було виявлено, що дев`ять банків можуть порушити показники достатності основного капіталу, із них две — державні. З огляду для гарантовану підтримку урядом державних банків, у зоні ризику під минута поточної кризи перебувають банки, возьми які сукупно припадає лише 5% активів банківського сектору. Враховуючи викладене,в фоні погіршення загальної економічної кон»юнктури можна спрогнозувати банкрутство 1-2 банків, що без- матиме негативного ланцюгового ефекту угоду кому) банківської системи України», — бякать незалежний банківський експерт.
Засада держбанків
Однак, саме в державних банках Олексій Кущ бачить основну загрозу життєдіяльності банківської системи.
«Если говорять про очищення банківської системи 2014-2015 років, так забувають про головне. Ради те, що ми отримали в результаті. Ніхто приставки не- говорить, що в сухому залишку ми отримали квазідержавну банківську систему. Одним заходом вона нагадує банківську систему пізнього СРСР — полезно 60% за активами-пасивами банківської системи поділені між чотирма державними банками. Тобто, основне банківське мозг – це державний банківський квадрант. Другий сегмент вслед за значимістю — це банки з іноземним капіталом. Третій — банки з українським капіталом», — болтать фінансовий аналітик.
Такий розподіл, у випадку виникнення повномасштабної фінансової кризи, следовать словами Куща, може мати катастрофічні наслідки.
«Криза — це, перш следовать все, відтік ліквідності з банківської системи, відтік вкладів. Якщо вслед за попередніх криз — в 2008-2009 роках епіцентр перебував в сегменті іноземних банків, в 2014-2015 роках — в банках з національним капіталом — цей відтік компенсували приватні власники комерційних банків, а банки тих хто безвыгодный міг компенсувати йшли під ліквідацію ФГВФО, так зараз природно власть як єдиний власник державних банків повинна если компенсувати відтік ліквідності із цих фінансових установ у випадку повномасштабної фінансової кризи. Епіцентр майбутньої кризи, виходячи із структури банківської системи, если перебувати саме в сегменті держбанків», — булькать аналітик.
За інформацією Купа, зараз на депозитах в державних банках знаходиться близько 300 млрд грн коштів фізосіб, 40% з яких це кошти «перед запитання». «Кошти «прежде запитання» — це найбільш рухливий ліквідний выгода, який може «випаруватися» з карткових рахунків впродовж декількох годин у випадку загострення кризи», — (быть аналітик.
Саму банківську кризу, з точки зору Крона, може спровокувати пока що.
«Це може бути невдале судове рішення, невдала політична заява, різка девальвація гривні і викликана цим паніка населення — значна частина вкладів одним заходом в банках номінована саме в гривні, нова хвиля коронокризи, політична криза… З огляду получи циклічність розвитку економіки і бери те, що економічний кредитний цикла розвивається за певною амплітудою, так природньо рано чи пізно ця криза трапиться і вона если в сегменті держбанків. Тоді в держави если тільки два виходи — поганий і жахливий. Поганий — це надрукувати, умовно кажучи, 100 млрд гривень, щоб збити першу-другу хвилю паніки вкладників і видати гроші всім бажаючим. Її наслідком стане глибока девальвація гривні і прискорення інфляції. Жахливий — це установить адміністративне обмеження получи и распишись зняття депозитів альбо заморозити вклади бери 1-2 роки. Враховуючи кількість вкладників, такий крок може викликати справжній соціальний вибух», — выронить) слов аналітик.
В той а час позбутися тягаря держбанків, з точки зору Роща, держава сьогодні мало-: неграмотный може через тетечка, що зараз немає вконец ніякого попиту получи и распишись банківські активи і кон\’юктура ринку цьому отнюдь не сприяє.
Загалом, в залежності від ступеня реінкарнації фінансової кризи в період пандемії, вслед за прогнозами Куща, можуть никак не пережити від 5 накануне 15 банків.
«Є близько десяти невеликих банків, які мають ті чи інші регулятивні проблеми. Це ли порушення нормативів достатності капіталу, аль нормативу ліквідності, или абсолютного розміру регулятивного капіталу. Відповідно, кількісно банкопад може початися в сегменті банків з українським капіталом, попри тетуня, що основні проблеми в сегменті держбанків. Положим а банки з іноземним капіталом в цій ситуації будуть відчувати себя більш-менш стабільно. Следовать деяким винятком вони всі досить добре капіталізовані. Є кілька олігархічних банків, які відчувають хронічні проблеми внаслідок кредитування корпоративного бізнесу своїх власників. Беспричинно як з корпоративним бізнесом единовременно не все в порядку, в таком случае, відповідно, не до сих пор гаразд і з капіталізацією цих банків», — балакать фінансовий аналітик.
Зазначимо, згідно з даними НБУ, у серпні 2020 року українські банки отримали 4,25 млрд грн чистого прибутку, що в 1,8 раз в год по обещанию менше показника того ж періоду 2019 року (5,69 млрд грн). По (по грибы) вісім місяців чистий прибуток банків склав 32,64 млрд грн, що получи и распишись 26,3% менше відповідного показника торік (44,294 млрд грн).
У другій половині 2021 року стабилизатор планує підвищити ваги ризику следовать споживчими кредитами з нинішніх 100% впредь до 150%. Тобто для кожні 10 грн кредиту банку потрібно если тримати уже далеко не 1 грн капіталу, 1,5 грн. Згідно з очікуваннями НБУ, такий крок знизить ризики та сприятиме збереженню фінансової стабільності.
Надія Михальчук, спеціально ради дело
